У минулій розповіді про Старий Порт, була фотокартка з червоною дорогою та парканом. Так ось, за цим парканом, нам відкрився неймовірний краєвид. Знаєте, як ото у кіно, романтично-релаксове місце. Хоча морська прогулянка цього року в нас вийшла дещо дощова та прохолодна. Але це дало нам змогу побачити дещо більше ніж просто берег моря. Кольори навкруги грали нашими емоціями і захоплювали подих. тепер кожного разу, переглядаючи ці фото, буду діставати з глубин пам'яти ці щасливі моменти.

Хіба такою красою можливо не милуватися вічність? 

Біля урвища хтось поставив лавочку, за що безмежно вдячна! Адже тут і думки упорядковуються і душа спілкується з природою.

Наш тато ганявся за крабами в каміннях і цьому бідному малому крабчику прийшлось на собі відчути всі тяготи фотомоделі)))

Мій дзен)))

Шаленіє від краси навкруги)

Хіба це не казкове місце? Було враження, що ніби зараз піднімешся на веселці у хмари, а там відростуть крила і ти полетиш!

Далі по червоній доріжці йдуть хати мешканців Хорлів, зі всіма своїми господарствами

Корова була дуже зацікавлена фотоаппаротом))

Якшо шо, то це так цвіте дикий щавель

На горизонті вже з'явилися ті самі "пташині острови". Насправді це місце тут не одне, ці острови ближні, а є ще острови де пташки виховують нащадків. Вони далеко у морі, десь годину на катері пливти. А поки катерів ще не було, ми пішли сюди)

Ось такий вибух кольорів, нажаль пташки були занадто далеко і човника ми не мали. Хоча фотокарток  не багато, зато спогадів маємо вдосталь. Тут якось так все живе, все дихає. Цнотлива врода і тиша прорізана щебетом птахів

Там вдалечі ціла супер-сграя лебедів і чапель

А ця порочка бавилася перед нами поки ми там стояли. Не знаю що це за птахи, думаю якийсь різновид журавлів.