... коли пливе кача
Тисячні рани розривають душу. Думала, що стала чорствішою, гадала, що сліз зовсім не залишилось... але зоране серце не гоїться. Чи може воно нарешті дихає?
Минув рік, так мало і так багато. Здається, що цей біль вчорашній, а спокою, здається, нема вже сторічча. Так дивно...
Рани ще довго будуть боліти і залишаться рубцями назавжди, головне зупинити кровотечу!!!
Сумую, пам'ятаю, передам нащадкам... почала з себе і продовжу з усих сил, цеглинка за цеглинкою, будувати те про що ви мріяли, а ми так потребуємо. НІХТО КРІМ НАС не збудує НАШ дім!
Царство Небесне всім українським Героям! Вони оселяються у наших душах.
Слава ГЕРОЯМ!!!
ВідповістиВидалити